Експертна оцінка ситуації довколо планованої ліквідації юридичної реєстрації УПЦ, та наслідків:
«Ліквідація УПЦ українськими судами скасовує сталінську ліквідацію Карпаторуської Православної Церкви русинів на Підкарпатській Руси (1921-1946), відновлюючи її де-юре».
Напевно не думали можновладці, що тримають суддів за послушних, що українські судді з прокурорами, та їх замовниками, ліквідуючи Київську митрополію УПЦ та цим всі єпархіальні управління УПЦ, вони відновляють юридично статус Карпаторуської Православної Церкви русинів Підкарпатської Руси, що нині на Закарпатті, яке пережило Сталінський радянсько-український комуністичний режим, котрий насильно і ліквідував Церкву русинів після 1946 року.
Нас, православних Закарпаття, в Україні рішеннями судів позбавляють можливості бути юридично в структурі УПЦ, а тому по Закону України «Про декомунізацію…», відновлюється, де-юре, Карпаторуська Православна Церква русинів на Закарпатті, яка завжди діяла в Краї в своїх носителях, віруючих, корінних жителях «території русинів на південь від Карпат».
Цими рішення українських судів, що готуються приймати, анулюється юридично й саме сталінське рішення про ліквідацію Карпаторуської Православної Церкви русинів на Закарпатті, що сталося після 1946 р.
Хоч і не думали замовники фарисеї та виконавці злочинних наказів безправні судді, що своїми рішеннями вони, фактично, скасовують розпорядження Сталіна про ліквідацію Карпаторуської Православної Церкви русинів і приєднання нас тоді до Українського Екзархату РПЦ.
Якщо вдасться ліквідувати юридично реєстрацію УПЦ, то сама Церква Христова цим не ліквідовується, бо лишаються вірними мільйоні віруючих та вірні і діючі архієреї, які вірні Христу. А, оскільки, духовенство і переважно весь народ, вірні своїм архієреям, як наприклад в Закарпатті й нині є в наявності свої 7 єпископів, то Церква вільно буде функціонувати й далі, згідно чинного законодавства.
Недавно, під тиском Європи, прийняте нове законодавство «Про свободу совісті та релігійні організації», яке дозволяє діяння релігійних парафій навіть без реєстрації, або навіть, коли «створена громада діє і без повідомлення владі».
Тому Закарпаття, як частина давньої Карпатської Руси та конституційна територія Підкарпатської Руси в часи ЧСР, а нині вона є в складі України, то зостається в мирі з Христом Господом в складі Кирило-Мефодієвської Карпаторуської Церкви русинів, яка діяла до 1946 року, будучи визнана Сербським та Константинопольськими Патріархатами, і яка, де-юре, активно відновлюється нині рішеннями українських судів.