Протоієрей Димитрій Сидор, правозахисник, настоятель Ужгородського кафедрального Хресто-Воздвиженського собору разом з низкою ієрархів і священнослужителів Помісних Православних Церков, спільно з неурядовими організаціями (з консультативним статусом при ЕКОС ООН) «Public Advocacy», «VSI Zmogaus teisiu apsauga», European institute for religion and law, 19 грудня 2023 року підписав угоду про створення Міжнародного правозахисного об’єднання «Церква проти ксенофобії та релігійної дискримінації».
Нове правозахисне об’єднання стало відповіддю на порушення прав віруючих Української Православної Церкви в Україні.
До складу координаційної ради Міжнародного об’єднання увійшли:
Митрополит Феодосій Снігірьов, правозахисник, правлячий архієрей Черкаської і Канівської єпархії (Українська Православна Церква);
Митрополит Іонафан Єлецьких, правлячий архієрей Тульчинської і Брацлавської єпархії (Українська Православна Церква);
Митрополит Вострський Тимофій Маргарітіс, екзарх Пресвятого Гробу Господнього на острові Кіпрі (Єрусалимська Православна Церква);
Митрополит ІОАННІКІЙ, Чорногорський і Приморський, (Сербська Православна Церква);
Архієпископ Севастійський Феодосій Ханна (Єрусалимська Православна Церква);
Митрополит Берлінський та Германський Марк Арндт (перший заступник голови Архієрейського Синоду РПЦЗ);
Митрополит Ловчанський Гавриїл Дінєв (Болгарська Православна Церква);
Протоієрей Димитрій Сидор, правозахисник, настоятель Ужгородського кафедрального Хресто-Воздвиженського собору (Українська Православна Церква).
Крім повідомлення про підписання угоди, у релізі Женевського прес-клубу йдеться про таке:
Релігійні лідери та правозахисники закликали українську владу та Президента Зеленського зупинити порушення прав віруючих УПЦ та звернулися до спеціальних мандатаріїв ООН, Верховного Комісару ООН з прав людини, до Ради з прав людини ООН із заявами про факти порушень прав цієї конфесії.
Необхідно зазначити, що представники ООН вже неодноразово звертали увагу на критичне становище та порушення прав УПЦ, зокрема:
-24 березня 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини опублікувало доповідь про свободу релігії в Україні за період з 1 серпня 2022 по 31 січня 2023 року, в якій зазначено про законопроєкти № 8221, № 8262 та № 8371 (так звані законопроекти «про заборону УПЦ»), а також про стурбованість, яку викликає застосування так званих «заходів безпеки» СБУ щодо УПЦ.«СБУ провела обшуки (деякі з них назвала “заходами безпеки”) у кількох монастирях, офісах, навчальних закладах та іншому майні УПЦ у Києві, Рівному, Житомирі, Івано-Франківську, Чернівцях, Дніпропетровській, Хмельницькій, Черкаській, Волинській, Херсонській, Тернопільській, Полтавській та Закарпатській області», – сказано у доповіді.Зазначається, що деяких священнослужителів УПЦ допитували за допомогою поліграфа і не менше трьох підозр було винесено проти них, у тому числі за “порушення рівноправності громадян за ознаками національності, віросповідання, зазіхання на територіальну цілісність та недоторканність України…» За висновками управління: «УВКПЛ стурбовано тим, що дії держави щодо УПЦ можуть мати дискримінаційний характер. УВКПЛ також нагадує про необхідність забезпечити, щоб усі особи, яким пред’явлено кримінальні звинувачення, користувалися повним спектром прав на справедливий судовий розгляд», – йдеться у документі.
– у доповіді «Огляд ситуації із правами людини в Україні» за період 01 лютого – 30 квітня 2023 року УВКПЛ ООН зафіксувало сплеск «мови ненависті» та насильства щодо Української Православної Церкви, в документі зазначається, що «Протягом квітня 2023 року міські та обласні ради Хмельницької, Рівненської та Волинської областей заборонили «діяльність УПЦ» на своїх відповідних територіях після того, як це зробили обласні ради Львівської, Житомирської, Вінницької та Тернопільської областей, навіть при тому, що така заборона виходить за рамки повноважень місцевих рад. Багато місцевих рад також клопотали про розірвання договорів оренди комунального майна з УПЦ». Окрім того, в ООН перерахували інші «заходи щодо Української Православної Церкви»: обшуки в культових спорудах та інших об’єктах УПЦ, повідомлення про підозру священнослужителям та домашній арешт деяких з них, ситуація з виселенням монахів з Києво-Печерської Лаври. ММПЛУ висловила стурбованість тим, що «сукупний вплив дій уряду, спрямованих проти УПЦ, може бути дискримінаційним».
– 17 листопада 2023 року помічниця Генерального секретаря з прав людини Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини (УВКПЛ) Ілзе Брандс Керіс висловила критичні зауваження щодо прийняття у першому читанні ВРУ законопроект 8371.
Разом з тим, зазначена вище реакція, на наш погляд, залишається недостатньою. Зокрема, особливе занепокоєння викликають такі проблеми:
1. У 2023 році в Україні відкрито кримінальні справи стосовно митрополитів Черкаського і Канівського Феодосія (Снігірьова), митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких), намісника Києво-Печерської Лаври митрополита Павла (Лебедя), митрополита Банченського Лонгіна (Жара).
До цих релігійних лідерів вже були застосовані заходи обмеження волі, такі як утримання під вартою та домашній арешт, а митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонафан (Єлецьких) вже засуджений судом першої інстанції до тяжкого покарання – позбавлення волі строком на 5 років (вирок переглядається апеляційним судом 22 січня 2024).
Провівши юридичну експертизу пред’явлених цим релігійним лідерам звинувачень, а також матеріалів цих кримінальних справ, ми дійшли висновку про те, що ці кримінальні справи та звинувачення не є обґрунтованими та свідчать про організовану дискримінацію УПЦ.
За своєю суттю перелічені кримінальні справи є переслідуванням за свободу слова та за захист віруючих УПЦ, а також за вираження релігійних переконань, що ґрунтуються на церковних канонах та віровченні.
Звертаємо увагу на те, що зазначені вище кримінальні справи щодо митрополитів УПЦ були відкриті за звинуваченнями у нібито поширенні ними риторики ворожнечі (стаття 161 КК України), проте державні органи влади відмовляються притягувати до відповідальності осіб, які публічно закликали захоплювати храми УПЦ та здійснювати інші акти насильства щодо віруючих цієї конфесії.
Нам відомо про сотні заяв віруючих УПЦ про захист від скоєних щодо них злочинів, які були залишені поза увагою правоохоронними органами.
Це є яскравим свідченням подвійних стандартів правосуддя та підтверджує існування політичного замовлення на позбавлення прав віруючих УПЦ, яка фактично стала в Україні конфесією-жертвою.
2. Парламент України ухвалив у першому читанні законопроект № 8371, який передбачає повну заборону та юридичну ліквідацію всіх юридичних осіб, що входять до складу Української Православної Церкви. Цей закон безпрецедентно порушує норми міжнародного права та є прикладом відкритої дискримінації мільйонів віруючих УПЦ за релігійною ознакою. У разі, якщо цей закон буде ухвалено – віруючі УПЦ будуть остаточно позбавлені своїх храмів, земельних ділянок та молитовних приміщень, а також можливості сповідувати свою віру у створених ними громадах.
3. В Україні продовжуються масові акти насильства щодо УПЦ: силовим шляхом захоплюються храми, за бездіяльності, а іноді й прямої участі поліції б’ються віруючі, органи влади приймають рішення про відібрання у релігійних організацій УПЦ земельних ділянок, влада ініціює судові позови щодо відібрання в УПЦ раніше переданих їй у порядку реституції храмів.
4. 22 січня 2024 року відбудеться чергове засідання апеляційного суду у кримінальній справі засудженого судом першої інстанції до 5 років позбавлення волі митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких). Незважаючи на увагу до цієї справи місії ООН в Україні, існує високий ризик політичного замовлення на винесення у цій справі несправедливого обвинувального вироку. Якщо це станеться, на нашу думку, – українська влада покаже повну нездатність виконувати свої міжнародні зобов’язання щодо дотримання прав людини в релігійній сфері.
5. Продовжується розгляд кримінальної справи за звинуваченням митрополита Черкаського і Канівського Феодосія (Снігірьова) за нібито поширення ним риторики ворожнечі стосовно представників іншої конфесії. Необхідно врахувати, що митрополит Феодосій 09 жовтня 2023 року виступив перед СПЛ ООН під час розгляду доповіді Верховного комісара ООН щодо України у ході 53-ї сесії Ради з прав людини ООН. У своєму зверненні він, як керівник Черкаської і Канівської єпархії УПЦ завив про масові захоплення храмів своєї єпархії та інші порушення прав людини. Наразі українська влада наполегливо вимагає змінити йому запобіжний захід з домашнього арешту на утримання під вартою, що на наш погляд є переслідуванням правозахисника ООН за його законну міжнародну діяльність із захисту прав людини.
Заклик до вільної преси: поширивши цей прес-реліз,
ми сподіваємося на небайдужу реакцію представників міжнародної спільноти та вільної преси, яка продовжує відігравати важливу роль впливу на українську владу та може надати практичну допомогу у справі захисту прав людини та зменшення несправедливості та свавілля у всьому світі .
Ми зацікавлені отримати від Вас запит на надання додаткової інформації, документів, доказів та свідоцтв з наведених вище тем.
Віруючі-жертви та митрополити УПЦ, у тому числі ті, хто перебуває під слідством, – готові безпосередньо свідчити про своє становище, у тому числі у форматах інтерв’ю чи інших обраних Вами формах комунікації.